спеціалізована школа «Тріумф» з поглибленим вивченням іноземних мов
ukr eng мапа сайту Реєстрація Тел.: (044) 599-23-30

Інформаційний калейдоскоп

]]>Друк]]> E-mail
05.04.2018

Міжнародний день Інтернету — святкується 4 квітня — у день смерті святого Ісидора Севільського, покровителя учнів та студентів, який створив першу в історії енциклопедію «Etymologiae» в 20 томах. Також дата 4.04 дуже схожа на помилку HTTP 404.

У 1998 році католицька церква визнала всесвітню мережу скарбницею людського знання.

У 1999 році були представлені кандидати на посаду заступника Інтернету — Святий Ісидор, свята Текла і святий Педро Регаладо. Ватикан досить довго вибирав між кандидатами і тільки 2000-му почав схилятися до думки, що найкращим покровителем Мережі буде святий Ісидор. Ісидор Севільский став тимчасовим покровителем. Аргументуючи своє рішення призначити саме цього святого покровителем інтернету, Іоанн Павло II сказав, що інтернет — це і є свого роду енциклопедія людських знань. Крім того, саме Ісидор Севільський вперше застосував у своїй праці систему перехресних посилань, віддалено нагадує гіперпосилання, використовувані в Мережі.

На початку лютого 2001 року з'явилася інформація (з посиланням на голландського єпископа Антоона Хуркманса) про те, що святим покровителем користувачів Мережі Папа Римський Іоанн Павло Другий обрав святого Ісидора Севільського. Розглядалися кандидатури святої Рити Каскійской, батька Пія, апостола Пилипа і навіть архангела Гавриїла. Проте офіційно це рішення так і не було оголошено. Більше того, Ватикан оголосив про висунення ще однієї кандидатури на посаду святого покровителя Інтернету — святого мученика Тита Брандзми, вбитого нацистами в 1942 році в концтаборі Дахау.

У 2001 році з благословення римо-католицької церкви в Інтернеті був відкритий сайт www.santibeati.it, де кожен зміг проголосувати за того чи іншого претендента на пост покровителя Інтернету. Результати голосування — перша «шістка» святих, а також всі запропоновані імена — повинні були бути передані до Ватикану. Разом з цим повідомлялося, що папський престол поки зберігав мовчання з приводу самої ідеї призначити покровителя всесвітньої мережі, офіційно ініціатива ніяк не коментувалася і не підтверджувалися повідомлення, згідно з якими святий вже обраний.

]]>Друк]]> E-mail
05.04.2018

4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками 12-х країн - США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії - підписано Північно-атлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод і протидію комуністичній експансії.

У1952 році до НАТО приєднались Греція і Туреччина, у 1955-у - ФРН. Цього ж року східноєвропейські країни на противагу НАТО створили свою військово-політичну організацію - Варшавський договір, - в котрій домінуючу роль відігравав Радянський Союз. У 1966 році, звинувативши США у порушенні умов договору 1949 року, з віськових структур НАТО вийшла Франція.
У 1982 році до Північно-атлантичного пакту приєдналась Іспанія, у 1990-у об'єднана Німеччина зайняла місце ФРН, а в 1999-у до НАТО вступили Угорщина, Чехія і Польща, колишні члени Варшавського договору, котрий саморозпустився вісім років перед тим; у 2004-у - Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, та Естонія, а в 2009-у - Албанія та Хорватія.
У 2010 році була прийнята нова стратегічна концепція «Активна участь, сучасна оборона», в якій визначено три найважливіших задач НАТО в новій геополітичній ситуації - колективна оборона, врегулювання криз та безпеку на основі співпраці.
Єдиною країною, що не має своїх регулярних військ, протягом понад півстоліття залишається Ісландія.
Відносини України і НАТО були встановлені в 1991 році з моменту вступу України до Ради північноатлантичного співробітництва відразу після розпаду Радянського Союзу. Саме Україна стала першою країною СНД, яка 8 лютого 1994 стала учасницею програми Партнерство заради миру. 9 липня 1997 року в Мадриді була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору. Як головний механізм двостороннього діалогу відповідно до хартії була заснована Комісія Україна-НАТО (КУН). У 1998 в рамках КУН була створена Спільна робоча група Україна-НАТО з оборонної реформи.

У 2002 році президент Леонід Кучма зробив офіційну заяву про намір України стати членом НАТО і 11 січня 2003 року було створено Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, який 2 квітня 2010 року ліквідував Віктор Янукович. 18 вересня 2014 року президент Петро Порошенко під час виступу у Конгресі США закликав надати Україні статус союзника поза НАТО, а через три місяці заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу.

 

Джерело: http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?Month=04&Day=04 

]]>Друк]]> E-mail
22.03.2018

Всесвітній (міжнародний) день водних ресурсів (англ. World Water Day) — міжнародний день ООН, запроваджений Генеральною Асамблеєю в 1993 році (резолюція № А/RES/47/193 «Проведення Міжнародного дня водних ресурсів»). Резолюцією відзначено, що враховуючи важливість водних ресурсів у розвитку економічної діяльності і соціального благополуччя, яка не отримує широкого усвідомлення, 22 березня кожного року оголошується Міжнародним днем води, який починає відзначатися з 1993 року.

Також резолюцією рекомендовано державам цього дня проводити заходи, присвячені підвищенню інформованості громадськості стосовно важливості збереження та освоєння водних ресурсів. Щороку, ці заходи здійснюються шляхом публікації і поширення агітаційної інформації, організації конференцій, круглих столів, семінарів і виставок.

Кругообіг води в природі
Метою проведення заходів, присвячених цій даті, є привернення уваги до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання.

У 2000 році ООН прийняла Декларацію тисячоліття. Розроблена спеціальна Програма дій на ХХІ століття, метою якої є забезпечення кожного жителя нашої планети чистою питною водою.

 

vdv_2.jpg03.22_vsesvitniy_denj_vodi.jpg

 

]]>Друк]]> E-mail
19.03.2018

Дуже важливо навчити дитину з самого дитинства не засуджувати інших і не боятися «особливих» дітей, вміти співчувати, бути толерантними. Поговорити з малюком про важливе допоможуть добрі мультфільми, в яких закладена глибока ідея.

Ці короткометражні анімаційні фільми варто подивитись кожній людині, не залежно від її віку, національності і життєвої позиції. Зміст кожного мультика потрібно усвідомити і просто зробити для себе висновки.

 Джерело:http://www.tutkatamka.com.ua/nathnennya/psihologiya/8-multfilmiv-yaki-navchayut-ditinu-tolerantnosti/

 

]]>Друк]]> E-mail
02.03.2018

 До 100-річчя затвердження Державним гербом — Тризуба Український інститут національної пам’яті спільно з Національним музеєм історії України 26 лютого відкрили виставку «Символ твоєї свободи».

На виставці представлено унікальні експонати з фондів Національного музею історії України, Національного художнього музею, Галузевого державного архіву СБУ, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності та приватної збірки колекціонера Віктора Киркевича.

Зокрема, можна ознайомитись з артефактами доби Київської Русі, які містять зображення Тризуба: цеглою та керамікою, монетами київських князів; символікою Тризуба як герба доби Української революції 1917-1921 років. В експозиції представлені фото, поштівки, тогочасні проекти печаток, прапори, банкноти та відзнаки, а також низка цінних документів тогочасних українських державних структур. Окреме місце в експозиції займають ескізи гербів Георгія Нарбута та Василя Кричевського, перші зображення Герба на ескізах 100 гривневої купюри (1918 р.), оригінал нагороди - Залізний хрест УНР за Другий зимовий похід. Загалом на виставці представлено понад 200 експонатів.

"Тризуб — це символ нашої держави, перші згадки якого датується 10 ст. н.е. І з того часу цей символ проноситься крізь усю нашу історію. Офіційно 25 лютого 1917 року відбулося проголошення Тризуба Державним гербом України. Під час репресивного режиму Радянського союзу використання цього державного символу  було заборонено, що ще раз підтверджує слова, що Тризуб був символом боротьби за незалежність, за волю і за державність України", — зазначив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

 

В експозиції задіяні унікальні експонати, які демонструють давню історію державного символа України й ту важливу роль, яку Тризуб відіграє в українській історії.

 

“Відзначаючи 100-й ювілей Української революції 1917-1921 років, ми  звертаємо увагу на творення  головних державних інституцій того часу — парламенту, уряду, збройних сил, дипломатичної служби. Сьогодні ми відзначаємо 100-річний ювілей важливого атрибута кожної держави — Державного герба. У лютому 1918 року українські політики для цього обрали Тризуб — давній князівський символ часів Володимира Великого. Таким чином вони намагалися продемонструвати  історичні коріння держави, що постала під час революції. Для нас в свою чергу важливим є підкреслювати спадковий зв'язок між нинішньою Україною та Українською Народною Республікою, і через неї з тисячолітньою державною традицією українців. Адже будівництво незалежної держави на міцному історичному фундаменті є запорукою її успіху в майбутньому”, — коментує виставку Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. 

 

Окрім того, на відкритті виступили Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, директор архіву СБУ Андрій Когут, колекціонер Віктор Киркевич. 

 

Виставка діятиме до 30 березня.

 

Адреса: вул. Володимирська,  2 (перший поверх Національного музею історії України).

Джерело:  http://www.memory.gov.ua/news/u-kievi-vidkrilas-unikalna-vistavka-do-100-richchya-derzhavnogo-gerba-ukraini

 

]]>Друк]]> E-mail
02.03.2018
Серед відомих українських церковних і громадських діячів, істориків церкви і освітян вирізняється постать митрополита Іларіона (в миру Іван Іванович Огієнко ). Протягом усього свого життя, займаючи чи-то світські, чи церковні посади, він проніс любов до свого краю, рідної мови, православної церкви.
 
 Іван Іванович Огієнко в 1920 році приїздить на Західну Україну, а у вересні 1922 р. він перебирається до Львова на запрошення професора В. Калиновича. Не знайшовши собі помешкання у місті, І ван Огієнко перебрався до Винник.

Коли жив у Винниках, викладав, завдяки сприянню Андрея Шептицького, українську мову і українську літературу у Львівській учительській семінарії (від 1924), з якої був звільнений за проповідування національної ідеї. Можливо саме в цей час ним були записані ці 12 заповідей, яких він й так дотримувався усе своє життя.

1. На кожному кроці й кожної хвилини охороняй честь своєї рідної мови, як свою власну і навіть більше – як честь своєї нації. Хто не береже честі своєї рідної мови, той підкопує основи своєї нації.

2. Розмовляй у родині своїй тільки рідною мовою. Це принесе тобі правдиву насолоду шляхетного почуття сповнення найбільшого обов’язку щодо свого народу.

3. Хто в родині своїй розмовляє не рідною мовою, той стоїть на дорозі до винародовлення – найбільшого непрощенного гріха проти свого народу.

4. Бережи своє особове ім’я і родове прізвище в повній національній формі й ніколи не змінюй їх на чужі.

5. Кожний, хто вважає себе свідомим членом свого народу, мусить пильно навчатися своєї соборної літературної мови.

6. Кожний свідомий член свого народу мусить завжди допомагати всіма приступними йому способами розвиткові культури своєї літературної мови.

7. Кожний свідомий член свого народу мусить добре розуміти й поширювати головне рідномовне гасло: «Для одного народу – одна літературна мова й вимова, один правопис».

8. Кожний свідомий член нації мусить добре знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу.

9. Де б ти не жив – чи в своїм ріднім краю, чи на чужині, – скрізь завжди мусиш уживати тільки однієї літературної мови, тільки одного спільного правопису, тим ти покажеш, що ти свідомий син своєї нації.

10. Кожний українець мусить добре пам’ятати й дітей своїх того навчати: наймиліша мова в цілому світі – то мова рідна. 

 11. Кожний свідомий громадянин, живучи серед чужого народу, мусить конче вживати своєї рідної мови не тільки вдома, але й скрізь. Де можливо.

12. Кожний свідомий громадянин мусить щедро підтримувати свої періодичні видання, даючи їм цим самим змогу нормально розвиватися. Добрий стан національних видань – то могутня сила народу й забезпечення розвитку рідної мови, а висота їх накладу – то ступінь національної свідомості народу.

Пам’ятай: Україна – понад усе!

Результати 7 - 12 із 86